Засоби
формування в учнів навичок
соціальної перцепції на уроках
Чому
саме цю тему вибрали для розгляду на нашому семінарі?!
Так
як наша область працює над темою: «Освітні стратегії соціалізації особистості
громадянського суспільства », з якої безпосередньо слідує міська проблема
спільна для усіх предметів
-
Соціалізація особистості в сучасному освітньому просторі: методологічні та
методичні підходи ……………
А
проблема над якою працює наша школа –
Забезпечення особистісного розвитку дитини, підвищення рівня її соціалізації та
адаптації у громадянському суспільстві
шляхом удосконалення навчально-виховного процесу на засадах гуманної педагогіки
Тому
виникає питання фахової компетентності педагога при впровадженні нових
державних стандартів.
Щоб
фахово впроваджувати поставлені стандарти необхідно знати
Засоби
формування в учнів навичок
соціальної перцепції на уроках,
яка
є однією із складових частин спілкування
*1*
Соціальна
перцепція- одна із складових процесу спілкування.
*2*
Отже
за основу для визначення поняття
спілкування ми приймаємо спілкування як сукупність трьох його складових
компонентів, а саме:
комунікативного,
інтерактивного
та
перцептивного
у
контактах між окремими індивідами. В нашому випадку це – спілкування
вчитель
– учень
вчитель
– вчитель
вихователь
– учень
вчитель
– вихователь
учень
- учень
та
інше.
Що
мається на увазі під виразом Соціальна перцепція?
*3*
Термін "соціальна перцепція"
був
запропонований Джеромом Брунером ,
відомим
американським психологом та педагогом.
Соціальна перцепція — це багатофункціональний
процес, який передбачає сприйняття зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх з
її особистісними характеристиками, інтерпретацію і прогнозування на цій основі
її вчинків.
У
загальному вигляді він означає формування
у свідомості людини образу іншого.
Механізми міжособистісної перцепції.
Спілкування
як перцепція передбачає наявність міжособистісного сприйняття – вироблення
початкового враження і міжособистісне сприйняття в цілому. Тому можна виділити
механізми соціальної перцепції, які являють собою специфічні способи, які
зумовлюють інтерпретацію, розуміння та оцінювання індивідом комунікативного
партнера по взаємодії.
До
найбільш поширених механізмів зараховують каузальну атрибуцію, ідентифікацію, емпатію, атракцію,
соціальну рефлексію.
Каузальна
атрибуція являє собою приписування суб’єкту причин поведінкового реагування.
Кожен індивід ненавмисно вибудовує власні припущення про причини дій
сприйманого індивіда, чому саме він веде себе подібним чином.
Казуальна
атрибуція діє за принципом аналогії і залежить від деяких аспектів самовідчуття
особистості, яка сприймає і піддає оцінці іншого.
Пізнання
іншої людини супроводжується емоційною оцінкою цієї людини, спробою зрозуміти
вчинки, спрогнозувати зміни в поведінці та змоделювати власну поведінку.
Ідентифікація—
це спосіб розуміння іншої людини через усвідомлене чи неусвідомлене ототожнення
її із собою, намагання зрозуміти стан, настрій людини, її ставлення до світу й
до себе, поставивши себе на її місце. В ході ідентифікації засвоюються норми
партнера, його ціннісні орієнтири, поведінкові реакції, звички і смаки.
Ідентифікація володіє особливим особистісно-значущим змістом на конкретному
віковому етапі, приблизно в перехідному періоді і юнацькому віці.
Це
поняття має неоднозначне тлумачення. Його трактують як:
*******5****ідентиф
це
Ідентифікація
|
• процес ототожнення
(уподібнення) себе з іншим індивідом або групою, в основі якого лежить
емоційний зв'язок;
|
• набуття, засвоєння цінностей,
ролей, моральних якостей іншої людини, особливо батьків, вчителів та
вихователів;
|
• копіювання суб'єктом думок,
почуттів або дій іншої людини, яка є моделлю, та ін.
|
Наступним механізмом, котрий тісно
пов'язаний з ідентифікацією, є емпатія, тобто прагнення емоційно відгукнутися
на проблеми іншого (співпереживати, співчувати).
**6
Емпатія
|
емпатія як механізм пізнання
|
емпатія як особливий вид уваги до іншої людини
|
емпатія як характеристика особи, тобто емпатійність
|
Емпатія —
надзвичайно складне, багатогранне поняття, яке означає: осягнення емоційних
станів іншої людини; психічний процес, який дає змогу зрозуміти чужі
переживання (емпатія як механізм пізнання);
(емпатія як особливий вид уваги до іншої людини); здібність, властивість
індивіда, його здатність проникати в психічний стан іншої людини, з якою
вступає в контакт (емпатія як характеристика особи, тобто емпатійність).
Встановлено, що здатність до прояву емпатії зростає за умови разючої подібності
людей між собою, а також у набутті життєвого досвіду
Цим
поняттям не треба нехтувати тим людям у яких при роботі головне спілкування,
тобто нам з вами тому, що кожної хвилини не тільки ми з вами оцінюємо індивід
спілкування , а і нас теж оцінюють кожну хвилину . Тому в нашій роботі треба
дотримуватись коректного ставлення один до одного, доброзичливості.
В
певних ознаках механізм емпатії подібний до механізму ідентифікації, адже
наявна здатність поставити себе на місце іншого, подивитися на речі з його
погляду. Але це не передбачає ототожнення себе з тією людиною. Таким чином,
коли людина ототожнює себе з кимось, то це означає, що вона будує свою
поведінку так, як і цей інший. Водночас, якщо людина виявляє до іншої людини
емпатію, то вона просто бере до уваги лінію її поведінки. При цьому власну
поведінку може будувати зовсім інакше. Емпатійність, здатність до емпатичної
уваги може розглядатися як одна з найважливіших професійних якостей психолога,
педагога, лікаря, керівника.
В
нашому випадку проявом емпатії, як одної із складових соціальної перцепції може
бути прояв до чуня емпатичної уваги, врахування лінії поведінки учня, але при
цьому педагог будує власну поведінку зовсім по іншому, та повинен враховувати
власний педагогічний досвід.
Атракція
**7*
Атракція
|
особлива форма осягнення іншого суб’єкта
|
виникає внаслідок формування до нього прихильності,
|
|
перекладається, як залучення, і може бути
виражена в якості особливої форми осягнення іншого суб’єкта, що ґрунтується на
виробленні щодо його стабільного позитивного почуття. У цьому випадку розуміння
товариша по взаємодії виникає внаслідок формування до нього прихильності,
Процес
міжособистісного пізнання людьми один одного ускладнюється явищем егоцентризму
який часто проявляється у наших учнів (від лат. ego — я та centrum —
центр кола), тобто зосередженості учня лише на власних інтересах і
переживаннях, що призводить до нездатності учня зрозуміти іншу людину як
суб'єкта і особистість, відмінну від нього ( в данному випадку вчителя). У
дослідженнях виокремлюють такі різновиди егоцентризму: пізнавальний
(виявляється у процесах сприймання й мислення учнів на уроці наприклад),
моральний (характеризується нездатністю до розуміння причин своїх вчинків інших людей) і комунікативний
(свідчить про неповагу до смислових понять партнерів зі спілкування).
Певні
особливості, які перешкоджають адекватному сприйняттю один одного взаємодіючими
партнерами, називаються ефекти соціальної перцепції.
До них відносять: ефект ореолу, первинності,
новизни,
Ефект
проекції.
Міжособистісна
перцепція сприйняття, як правило, управляє всіма вищезазначеними механізмами.
Якщо
співрозмовники не мають достатньої кількості інформації один про одного то як
наслідок починають виникати стереотипи,
які
виникаючи за умов обмеженої інформації про об'єкт сприймання, стереотипи можуть
виявитися помилковими й виконувати консервативну, іноді навіть реакційну роль,
формуючи неправильні уявлення про людей і деформуючи процес міжособистісного
розуміння і взаємодії.
Саме тому визначення істинності або
помилковості соціальних стереотипів має базуватися на аналізі конкретних
ситуацій. Які часто виникають на уроках та в позаурочний час. І які необхідно
вирішувати враховуючи всі компоненти соціальної перцепції.
І засоби формування в учнів навичок
соціальної перцепції на уроках
поєднують
в собі
Велику
кількість різноманітних і доступних учням видів робіт, включених у зміст знань,
де застосовуються інтерактивні технології, які дають поживу для розуму,
розвивають уяву, спостережливість, розширюють кругозір, впливають на формування стійких пізнавальних
інтересів, а в майбутньому - і на вибір роду занять, пов'язаних з різними
дисциплінами.
Майстерність
учителя допомагає дітям досягти найкращих результатів тими засобами, які
найоптимальніші в кожній окремій ситуації. Учитель не має права ігнорувати
колективну ігрову діяльність учнів тому, що це може призвести до недовіри як
між учнями, так і між учнями та вчителем.
Спільна
діяльність в організації та проведенні ігор сприяє об'єднанню колективу та формуванню
спільної мети. Ігрові технології інтерактивного навчання (ситуативне
моделювання), які цікавістю, емоційністю позбавляють дитину почуття суспільного
відчуження, сприяють соціальному розвитку дитини. Таким чином діти вчаться
працювати в команді.
Для
того, щоб учень добре навчався, він має бути постійно включений у процес
навчання. Шляхом спілкування з учнями та вчителем
Уроки , організовані за інтерактивними
технологіями, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша і
зробити свої висновки, вчитися поважати думку іншого і вміти аргументувати свою. Тому, на уроках використовуючи засоби які формують в учнів навички
соціальної перцепції необхідно активно застосовувати
групову навчальну діяльність – як модель організації навчання в малих групах,
об'єднаних спільною навчальною метою.
Найчастіше
парну і групову роботу проводити на етапі застосування набутих знань.
Таку
цікаву технологію, як „Пошук інформації", можна
використовувати для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.
Для груп розробляємо запитання, відповіді на
які можна знайти в різних джерелах інформації
.
Важливим моментом групової роботи є
опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності.
Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи
групи де діти краще пізнають один одного спілкуючись та виконуючи цікаві
завдання.
Дуже
важливо на уроках залучати всіх учнів -
це формує в учнів навички соціальної перцепції
У цьому допомагають такі методи, як "Коло
ідей" та "Мікрофон", Метод "Займи
позицію"
"Коло
ідей" — учні, сидячи у колі, мають можливість висловити та обґрунтувати
свою позицію.***відбувається процес соціалізації
Ці методи
допомагають вести обговорення
дискусійного питання в класі. Використовують
їх з метою надання учням
можливості висловлюватися та практикуватися в навичках спілкування.
Ще
один метод , який надає можливість
навчитися аргументовано, в чіткій і
стислій формі формулювати і висловлювати свою думку з дискусійного питання - це
Метод "Прес".
Метод "Прес"
|
З цією метою пропоную учням дотримуватися таких правил:
|
Висловлюватись по черзі, не перебиваючи того, хто говорить.
|
Критикувати думку, а не особу, яка її висловлює.
|
Поважати всі висловлені думки.
|
Не сміятися, коли інший говорить, за винятком випадків, коли хтось
жартує.
|
Не змінювати теми дискусії.
|
Заохочувати до участі в дискусії інших.
|
Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі
атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову
діяльність і розвивають свої здібності.
Для
дискусії пропонуються суперечливі питання.
З
метою розвитку навичок ведення дискусії
застосовуємо
метод "Акваріум»
Великий
інтерес у дітей викликає токож
Урок-вікторина.
Під час проведення такого уроку
використовуються запитання, підготовлені самими учнями у групах або ж
запропоновані вчителем. Основною вимогою до запитань є їх пізнавальність.
На етапі закріплення вивченого матеріалу
використовують кросворди та ігри:
"Хто
більше знає", "Поле чудес", прийом "П’ять речень".
На
уроці, в залежності від кількості учнів, об’єднуємо їх у пари, трійки та групи.
Усе, що пропонують учні, обговорюємо. Допомагаємо учням опрацювати інформацію, прийняти власні
рішення. Спостерігаємо, щоб жоден з учнів не залишився поза обговоренням.
Робота в групах може бути організована на
таких етапах уроку, як актуалізація, вивчення нового та закріплення вивченого
матеріалу. На етапі мотивації навчальної діяльності застосовуємо метод асоціювання, вправу
"Мікрофон", "Мозковий штурм". Ці вправи дають можливість
учням вільно висловлювати свої думки та формують в учнів навички соціальної
перцепціі.
Також необхідно намагатися надати дітям максимум можливостей для
самостійної роботи: навчання в співпраці один з одним. Де в них буде можливість
проявити емпатію та ідентифікацію один одного.
В кінці уроку повертаємося до
рефлексії, записів на дошці, зроблених
на початку уроку, уточнюємо, що зі сказаного підтвердилося, чи досягли
поставленої перед собою мети, чому навчилися, учні міркують та проводять
самоаналіз. На цій стадії учень перетворює нові знання на власні, оскільки
висловлює їх своїми словами.
Обов’язково
звертати увагу на невербальні
комунікації – стан душі кожного учня, в кінці кожного уроку.
Намагатися зняти напругу, а також поставити
нову мету для освітньої діяльності . Для кращої організації навчальної
діяльності на уроці можливо в зошиті
написати резюме, дати відповіді на запитання: що сподобалося на уроці?, що не
сподобалося?, чи задоволені ви собою?, поставте оцінку собі та дайте собі
завдання.
Інтерактивні
методи навчання дають можливість сформувати в учнів навички соціальної
перцепції та активізувати мислення
учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки
зору, допомагає ставити свої запитання та формувати власну думку.
Висновок
Засоби
формування у учнів навичок соціальної перцепції кожен вчитель обирає
самостійно, враховуючи вікові особливості розвитку учнів та спираючись на
власний досвід.
Не
забувайте про доброзичливий вираз вашого обличчя. Тренуйтесь перед дзеркалом
репетируйте різні вирази обличчя
Немає коментарів:
Дописати коментар